13 липня 2026 року в Парижі Президент Володимир Зеленський перед початком засідання антибалістичної коаліції повідомив про створення спільного європейського проєкту антибалістичної системи FREYJA та висловив сподівання, що вона може почати працювати протягом наступних 12 місяців. За словами Президента, Україна готова забезпечити ракетний компонент системи та зараз завершує роботу над власною антибалістичною ракетою, тоді як інші учасники мають надати радари та критично важливі елементи.
Мета проєкту та загрози
Зеленський заявив, що FREYJA має стати спільним оборонним проєктом європейських країн і передбачати створення власних ракет-перехоплювачів, які повинні бути «сильними, надійними і дешевшими за інші системи». Він наголосив, що загроза балістичних ракет у світі лише зростатиме, зокрема через співпрацю Росії та Північної Кореї, яка призвела до вдосконалення північнокорейських ракет. За словами Президента, Європа може стати світовим лідером у виробництві високоякісних антибалістичних систем без політичної залежності.
Країни, компанії та український внесок
До проєкту долучилися десять країн: Україна, Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія, Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди та Іспанія, а також представники НАТО і Європейського Союзу. Серед оборонних компаній — FP, Thales, HENSOLDT, Diehl Defence, Saab, Kongsberg Defence & Aerospace, Weibel, Leonardo, MBDA, Eurosam, Safran і Destinus. Того ж дня компанія Fire Point представила антибалістичні ракети FP-7.x для системи ППО Freyja. За словами співвласника і головного конструктора компанії Дениса Штілермана, орієнтовний початок масового виробництва FP-7.x запланований на серпень 2026 року.
Залишити відповідь