Столиця Індонезії — Джакарта, головне місто на Яві
Столиця Індонезії — це Джакарта, найбільше місто країни, яке лежить на північному узбережжі острова Ява. Місто займає площу близько 662 квадратних кілометрів, і в ньому живе приблизно 10,5 мільйона людей у межах офіційних кордонів, а в усьому агломерації Джакарти (Jabodetabek) — понад 34 мільйони. Джакарта — одночасно адміністративний, фінансовий і культурний центр найбільшої острівної держави світу: Індонезія налічує понад 17 000 островів і близько 280 мільйонів жителів, тобто четверте населення планети.
Якщо ви шукаєте в пошуку «столиця Індонезії» і бачите в результатах і Джакарту, і Нусантару — це не помилка і не плутанина. Джакарта залишається чинним головним містом країни, де працюють уряд, парламент і більшість посольств. Нусантара — це нова столиця, яку будують у східній частині острова Калімантан. Переїзд державних установ почався у 2024 році і триває поетапно, тому поки що саме Джакарта — це офіційна відповідь на питання, яке місто є столицею Індонезії.
Для українського читача це питання практичне: у Джакарті працює посольство України в Індонезії, там приймають документи для віз і консульських дій, туди ж летять прямі рейси з Дохи, Сінгапуру та Куала-Лумпура під час подорожей Південно-Східною Азією. Далі — детальний розбір, де саме стоїть місто, скільки там живе людей, чому влада вирішила перенести столицю і як це впливає на відповідь «столиця Індонезії — Джакарта чи Нусантара».
Де розташована Джакарта і чому саме це місто
Джакарта лежить на північному заході острова Ява, у гирлі річки Чіліунг, що впадає у Яванське море. Це одна з небагатьох столиць у світі, яка стоїть практично на рівні моря — значна частина міста піднята всього на 0–8 метрів над рівнем океана, і саме тому Джакарта є одним із найбільш швидко осідаючих великих міст планети: за даними місцевих геодезичних служб, окремі райони просідають на 10–25 сантиметрів на рік через надмірне викачування ґрунтових вод.
Щоб зрозуміти, чому саме Джакарта стала головним містом Індонезії, варто подивитися на її історію як порту. Місто засноване як голландська факторія під назвою Батавія ще у 1619 році, на місці стародавнього порту Сунда Келапа. Згодом воно перетворилося на центр Голландської Ост-Індії — колоніальної імперії, яка тримала під контролем майже весь архіпелаг. Після проголошення незалежності 17 серпня 1945 року Джакарта була обрана столицею нової республіки не випадково: місто вже мало розвинену портову інфраструктуру, залізничні колії до Бандунга та Сурабаї, банки, університети і дипломатичний квартал. За роки незалежності столиця Індонезії лише зміцнила свою роль — сюди перенесли штаб-квартири державних компаній, центральний банк, національний університет і більшість міжнародних організацій, представлених у країні.
| Критерій | Джакарта (чинна столиця) | Нусантара (нова столиця) |
|---|---|---|
| Острів | Ява | Калімантан (Борнео), провінція Східний Калімантан |
| Площа | 662 км² | близько 2 560 км² (планова) |
| Населення агломерації | понад 34 млн осіб | проєктна — до 1,9 млн до 2045 року |
| Статус | Чинна столиця, де працюють уряд і парламент | Майбутня столиця, будівництво з 2022 року |
| Відстань до старої столиці | — | приблизно 1 300 км на північний схід |
Клімат, мова і базові факти про місто
Джакарта — місто з тропічним кліматом, де температура повітря рідко опускається нижче 24 °C і рідко піднімається вище 35 °C. Сезон дощів триває приблизно з листопада по квітень, і в цей час місто може заливатися на кілька годин, бо зливова каналізація не справляється з піковими опадами понад 100 мм за добу. Якщо ви плануєте поїздку, найкомфортніші місяці — з травня по вересень, коли вологості менше.
Офіційна мова спілкування в місті — індонезійська (бахаса). Англійською володіють у бізнес-центрах, готелях і туристичних районах, але в маленьких крамницях і на ринках без бахаса буде важко. Релігія переважно ісламська — Джакарта вважається одним із найбільших мусульманських міст світу, хоча в ній є значні християнські, індуїстські та буддистські громади, а також китайський квартал Глодок, де збереглися старі храми і традиційна архітектура.
Грошова одиниця — індонезійська рупія (IDR). Станом на середину 2026 року курс тримається в межах приблизно 15 500–16 200 IDR за 1 долар США, тобто 1 євро — близько 17 000 рупій, 1 гривня — приблизно 40 рупій. Банкомати і безготівкова оплата працюють у торгових центрах і готелях, але на вуличних ринках і у дрібних крамницях і досі потрібні готівкові рупії дрібними купюрами.
- Міська площа: близько 662 км², з яких майже 40% забудовано і асфальтовано.
- Населення у межах міста: ~10,5 млн осіб, в агломерації — понад 34 млн.
- Середня висота над рівнем моря: 0–8 м, частина районів нижча за рівень моря.
- Основна мова: індонезійська (бахаса), у вжитку також яванська і китайська діалекти.
- Валюта: індонезійська рупія, IDR, курс плаваючий.
Чому Індонезія вирішила перенести столицю
Рішення про перенесення столиці Індонезії було ухвалено президентом Джоко Відодо у 2019 році, а парламентський закон про переїзд підписано у січні 2024 року. Офіційна назва нової столиці — Нусантара (Nusantara), що перекладається як «архіпелаг» або «острівна батьківщина». Причини перенесення — це не політична примха, а відповідь на цілу низку накопичених проблем старої столиці.
Перша причина — перевантаженість Джакарти. За даними BPS Statistics Indonesia, в агломерації Jabodetabek живе понад 34 мільйони людей, і щодня в години пік місто просто завмирає: середня швидкість руху в центрі Джакарти опускається до 10–15 км/год. Друга причина — екологічна криза. Місто осідає, частина районів періодично затоплюється, і фахівці прогнозують, що до 2050 року близько 25% території Джакарти може опинитися під водою без масштабних інженерних робіт. Третя причина — нерівномірний розвиток: більшість економіки, інфраструктури і державних установ сконцентровані на Яві, тоді як Калімантан, Сулавесі і Папуа мають значно нижчий ВВП на душу населення. Нусантара має стати «локомотивом» для Східної Індонезії і знизити навантаження на Яву.
За планом, оголошеним урядом Індонезії, переїзд державних установ має відбуватися поетапно. Перша черга будівництва була заявлена як готова до середини 2024 року і включала президентський палац, урядові офіси, житло для держслужбовців і базову інфраструктуру. Повний переїзд федерального уряду планується завершити до 2045 року — до сторіччя незалежності країни. За різними оцінками, вартість проєкту коливається від 32 до 48 мільярдів доларів, частина з яких — приватні інвестиції та іноземні партнерства. У 2023–2024 роках серед інвесторів і партнерів називалися компанії з ОАЕ, Південної Кореї, Японії та Китаю.
Джакарта чи Нусантара: як відповідати у 2026 році
Якщо коротко: у 2026 році столиця Індонезії — це все ще Джакарта. Саме там засідає парламент (DPR), там працює президентський палац Merdeka Palace, там розташовані штаб-квартири міністерств, центральний банк і більшість дипломатичних представництв. Нусантара — це юридично столиця майбутнього: закон про перенесення ухвалений, але фактичний переїзд ще не завершений. У туристичних путівниках, на візових анкетах і в офіційних відомостях МЗС іноземних держав досі зазначається Jakarta, Indonesia.
Як це працює на практиці, добре видно на прикладі консульських установ. Посольство України в Індонезії, яке знаходиться в Джакарті, продовжує приймати громадян за старою адресою. Аналогічно працюють посольства США, Великої Британії, ЄС та більшості країн Європи — усі вони мають резиденції у Джакарті і не переїхали до Нусантари. Для подорожуючого це означає: якщо ви летите у відрядження до органів влади Індонезії або плануєте довгострокове перебування, вашою точкою прибуття залишається міжнародний аеропорт Soekarno-Hatta (CGK), що у передмісті Джакарти, а не новий аеропорт у Нусантарі, який ще не приймає регулярних міжнародних рейсів.
У масовій культурі та підручниках відповідь теж залишається незмінною. Джакарта згадується як столиця Індонезії у шкільних програмах багатьох країн, у довідниках, на конференціях ООН, у списках членів АСЕАН. Перехід до Нусантари — це десятилітній процес, і навіть за оптимістичним сценарієм повноцінна «нова столиця» запрацює лише у 2040-х роках. Тому для туристів, студентів, дипломатів і бізнесменів, які шукають столицю Індонезії тут і зараз, відповідь одна — Джакарта.
Що подивитися у Джакарті: головні орієнтири
Якщо ви плануєте поїздку до столиці Індонезії, варто розпочати з кількох знакових місць, які дають зрозуміти характер міста. Нижче — базовий маршрут на 2–3 дні, який охоплює історичне, релігійне і сучасне обличчя Джакарти. Такий маршрут коректний для туристів з українським паспортом, оскільки Індонезія відкриває безвізовий в’їзд на 30 днів для громадян України за умови в’їзду через визначені міжнародні аеропорти, зокрема Soekarno-Hatta.
День 1: історичний центр і старе місто
Ранок варто почати з площі Fatahillah у районі Кота (старе місто). Тут збереглися голландські будівлі XVII–XVIII століть, колишня ратуша, музей Bank Indonesia і кав’ярня Café Batavia, де в часи колонії збиралися купці. Після обіду підійміться на площу Merdeka, де стоїть 132-метровий монумент Незалежності (Monas) — символ країни, увінчаний золотою полум’яною чашею. На верхівку веде ліфт, з якого видно майже всю Джакарту. Бюджет дня: вхід до музеїв — 5 000–15 000 IDR, вечеря в ресторані з морепродуктами — близько 150 000 IDR на особу, проїзд у метро або таксі — 20 000–80 000 IDR.
День 2: релігійний квартал і Глодок
Зранку вирушайте в район Глодок, де живе китайська громада Джакарти. Тут варто побачити храм Vihara Dharma Bhakti (найстаріший китайський храм міста), мечеть Istiqlal — найбільшу мечеть Південно-Східної Азії, що вміщує понад 200 000 осіб, та кафедральний собор Джакарти, який стоїть просто навпроти. Це унікальне місце, де в одному кварталі стоять поруч головні символи ісламу, християнства та буддизму. Бюджет дня: вхід до храмів — безкоштовний або до 10 000 IDR, екскурсія з гідом — 250 000–400 000 IDR, обід у китайському районі — 80 000–120 000 IDR.
День 3: сучасна Джакарта і шопінг
Третій день присвятіть сучасному обличчю столиці Індонезії. Зранку відвідайте район Sudirman–Thamrin, де зосереджені хмарочоси, офіси міжнародних компаній і банків. Тут можна піднятися на оглядовий майданчик готелю или торгового центру і побачити масштаб агломерації. Після обіду вирушайте у Plaza Indonesia або Grand Indonesia — два найбільших торгові центри Джакарти, де є і люксові бутіки, і фудкорти з індонезійською та міжнародною кухнею. Бюджет дня: вхід у ТЦ — безкоштовний, кава в спеціалізованій кав’ярні — 35 000–60 000 IDR, вечеря — 120 000–250 000 IDR.
Як дістатися до Джакарти з України
Прямих рейсів з України до столиці Індонезії немає. Найзручніші маршрути — з пересадкою в Стамбулі (Turkish Airlines), Досі (Qatar Airways), Сінгапурі (Singapore Airlines, Scoot), Дубаї (Emirates) або Аммані (Royal Jordanian). Середній час у дорозі — 16–22 години, включаючи стикування. Українцям не потрібна попередня віза, якщо термін перебування не перевищує 30 днів і мета поїздки — туризм, бізнес або транзит. Для довгострокового перебування (робота, навчання) оформлюється вид на проживання через імміграційну службу вже на місці.
Що привезти з Джакарти
Зі столиці Індонезії варто привезти каву Kopi Tubruk (традиційна мелена кава), батік, спеції, косметику на основі куркуми, дерев’яні статуетки з Балі та Яви. Купувати краще в офіційних магазинах або на великих ринках, де є фіксована ціна. Торгуватися на базарах прийнято, але без агресії: зазвичай стартову ціну можна знизити на 20–40%, якщо ввічливо і з гумором посперечатися з продавцем.
Безпека і практичні поради
Джакарта — відносно безпечне місто для туристів, але є кілька практичних моментів. По-перше, не пийте воду з-під крана: купуйте бутильовану. По-друге, користуйтеся офіційними таксі (Bluebird, Grab, Gojek) — це убезпечить від завищених цін. По-третє, тримайте документи в готельному сейфі, а з собою носіть копію паспорта. По-четверте, у сезон дощів уникайте районів, схильних до підтоплення (північ Джакарти, особливо низинні вулиці вздовж каналів). За дотримання цих простих правил поїздка до столиці Індонезії залишить приємні враження і не створить зайвих проблем.
Як Індонезія керує своєю столицею: адміністративний устрій
Джакарта має особливий статус — це не просто місто, а столична провінція (Daerah Khusus Ibukota). Нею керує губернатор (Gubernur), якого обирають на прямих виборах, а не призначає центральна влада. Губернатор очолює уряд провінції і підпорядковує собі п’ять міських адміністрацій (Jakarta Pusat, Jakarta Utara, Jakarta Barat, Jakarta Selatan, Jakarta Timur) і одну округу — Kepulauan Seribu (Тисяча островів), архіпелаг у Яванському морі, який формально входить до столиці. Ця структура діє з 1961 року і не залежить від перенесення столиці до Нусантари — Джакарта збереже статус провінції і після завершення переїзду.
Парламент Індонезії (DPR) засідає в комплексі будівель у центрі Джакарти, поруч із Merdeka Palace — офіційною резиденцією президента. Верховний суд країни теж знаходиться в Джакарті, хоча у 2024 році уряд оголосив про плани перенести судові установи до Нусантари до 2030 року. Центральний банк Індонезії (Bank Indonesia) і фондова біржа (Indonesia Stock Exchange) залишаться в Джакарті навіть після переїзду уряду — це частина стратегії, за якою Нусантара стане адміністративною столицею, а Джакарта — фінансовим і діловим центром країни.
| Державний орган | Де знаходиться зараз | Плани щодо Нусантари |
|---|---|---|
| Президент і уряд | Джакарта, Merdeka Palace | Переїзд до 2045 року |
| Парламент (DPR) | Джакарта | Переїзд до 2030 року |
| Верховний суд | Джакарта | Переїзд до 2030 року |
| Центральний банк | Джакарта | Залишається у Джакарті |
| Біржа | Джакарта | Залишається у Джакарті |
Економіка Джакарти і її роль для всієї країни
Джакарта — це без перебільшення економічне серце Індонезії. За даними BPS Statistics Indonesia, частка столиці у ВВП країни становить приблизно 17%, і це при тому, що тут живе близько 4% населення Індонезії. ВВП провінції Джакарта у 2024 році перевищив 360 мільярдів доларів у номінальному вираженні, а ВВП на душу населення — близько 34 000 доларів, що у 4–5 разів вище середнього показника по країні. Такі цифри пояснюються просто: в Джакарті сконцентровані штаб-квартири великих банків, страхових компаній, телекомунікаційних операторів і видобувних корпорацій, а також більшість міжнародних компаній, що працюють в Індонезії.
Джакарта — це також головний транспортний хаб країни. Тут знаходиться найбільший аеропорт Індонезії — Soekarno-Hatta, через який проходить понад 60 мільйонів пасажирів на рік. Місто має розгалужену систему метро (MRT Jakarta), приміську залізницю (KRL Commuterline) і швидкісний автобус (TransJakarta). Порт Tanjung Priok на півночі Джакарти — найбільший контейнерний термінал країни, через який проходить понад 7 мільйонів TEU (двадцятифутових контейнерів) на рік. Для українського бізнесу Джакарта цікава насамперед як ворота на ринок АСЕАН, де Індонезія є найбільшою економікою.
- Частка Джакарти у ВВП Індонезії: близько 17%.
- ВВП на душу населення в Джакарті: близько 34 000 доларів.
- Аеропорт Soekarno-Hatta: понад 60 млн пасажирів на рік.
- Порт Tanjung Priok: понад 7 млн TEU контейнерів на рік.
- Метро і приміські потяги: щодня перевозять понад 1 млн пасажирів.
Столиця Індонезії в історії: від Сунда Келапи до Нусантари
Історія столиці Індонезії — це фактично історія самого архіпелагу, яка почалася задовго до приходу європейців. Ще у V столітті нашої ери в гирлі річки Чіліунг існувало портове місто Сунда Келапа, яке входило до могутньої тюрбанської імперії Шривіджая, а пізніше стало частиною королівства Сунда. Саме з цього порту вивозили спеції, рис, перець і мед, і саме сюди прийшли португальці у 1513 році, а за ними — голландці, які заснували фортецю і назвали місто Батавією. Під голландським пануванням Батавія перетворилася на головну колоніальну базу Південно-Східної Азії і залишалася нею майже 350 років.
Під час Другої світової війни місто окупувала Японія і перейменувала на Джакарту — ця назва закріпилася після проголошення незалежності Індонезії 17 серпня 1945 року. Першим президентом країни став Сукарно, і саме він обрав Джакарту столицею нової республіки. У 1960–1970-х роках за президентства Сухарто місто модернізували: з’явилися нові хмарочоси, банки, університети, розширився аеропорт, було побудовано систему каналів для боротьби з повенями. У 1997 році Джакарта пережила серйозне випробування — азіатську фінансову кризу, яка особливо вдарила по Індонезії через значну залежність від короткострокових зовнішніх боргів.
У 2000-х роках столиця Індонезії пережила терористичні атаки — вибухи біля посольств Австралії та Великої Британії, теракт у готелі Marriott у 2003 році та подвійний теракт у 2009 році. Це змусило владу посилити безпеку і перебудувати роботу спецслужб. Паралельно тривали екологічні проблеми: повені 2007, 2013 і 2014 років, під час яких затоплювало значну частину міста. Саме ці екологічні катастрофи стали одним із ключових аргументів на користь перенесення столиці. У 2019 році президент Джоко Відодо оголосив про плани будівництва Нусантари, у 2022 році розпочалися основні роботи, а в січні 2024 року парламент ухвалив відповідний закон.
Транспорт і логістика в Джакарті: як пересуватися містом
Джакарта — мегаполіс із 10-мільйонним населенням, і питання транспорту тут стоїть на першому місці. Місто має розгалужену мережу громадського транспорту, яка розбудовується буквально кожні кілька років. Основні види транспорту, якими користуються і туристи, і місцеві, — це метро MRT Jakarta, приміські потяги KRL Commuterline, автобуси TransJakarta (перший у світі BRT-маршрут, запущений ще у 2004 році), а також агрегатори такі і мототаксі Gojek та Grab.
Метро Джакарти поки що складається з двох ліній загальною довжиною близько 30 км, але будівництво продовжується: у 2025–2027 роках планується відкриття ще кількох станцій і вихід на південь до передмість. Вартість проїзду — 3 000–14 000 IDR залежно від відстані. Приміські потяги KRL ходять до Богор, Депок і Бекасі і перевозять щодня понад 1 мільйон пасажирів — це найпопулярніший вид транспорту для тих, хто живе у передмістях і працює в центрі. Автобуси TransJakarta мають виділені смуги і дозволяють об’їхати затори: квиток — 3 500 IDR, маршрути пронумеровані і з’єднують основні райони міста.
Для туристів найзручніші варіанти — це метро плюс Gojek. У Gojek можна замовити мототаксі (Ojek), автомобіль (Car) і навіть кур’єрську доставку їжі. Середня вартість поїздки на мототаксі в межах центру — 15 000–25 000 IDR, на автомобілі — 50 000–120 000 IDR залежно від відстані. Готельні таксі Bluebird також вважаються надійними і використовують лічильник. Водіям авто варто пам’ятати, що у Джакарті діє система ERP (Electronic Road Pricing) у центрі: проїзд платних зон у години пік оплачується через спеціальний транспондер і може додавати 10 000–20 000 IDR до вартості поїздки.
Корисні поради для тих, хто планує переїзд або довгострокове перебування
Якщо ви розглядаєте не туристичну поїздку, а довгострокове перебування у столиці Індонезії — навчання, робота, волонтерство, — є кілька практичних моментів, які варто врахувати. По-перше, для легального перебування понад 30 днів потрібно оформити вид на проживання (KITAS) або довгострокову візу (VITAS). Це робиться через імміграційну службу за сприяння роботодавця, університету або спонсора. По-друге, оренда житла в Джакарті варіюється в широких межах: кімната у спільному помешканні (kost) — від 2 000 000 IDR на місяць, однокімнатна квартира в центрі — від 8 000 000 IDR, трикімнатна у житловому комплексі з басейном і спортзалом — від 18 000 000 IDR. По-третє, медичне страхування для іноземців обов’язкове, і його можна оформити у міжнародних компаніях (Allianz, Prudential, AXA) або у місцевих страховиків (BPJS Kesehatan для резидентів).
Ще один важливий момент — мовний бар’єр. Індонезійська мова належить до малайсько-полінезійської сім’ї і досить проста у базовому вивченні: без праці читаються вивіски і меню, за кілька тижнів можна засвоїти базові фрази. Англійська у Джакарті поширена, але не скрізь: у державних установах, лікарнях і невеликих крамницях без бахаса буде важко. Тому для довгострокового перебування варто записатися на мовні курси, які пропонують як місцеві мовні школи, так і міжнародні центри (EF, International House).
І нарешті — про безпеку. Джакарта — мусульманське місто з поміркованою культурою, і жорстких правил щодо одягу немає, але ввічливість вимагає закривати плечі й коліна під час відвідування мечетей і релігійних місць. У ресторанах, торгових центрах і на пляжах одяг може бути будь-яким. Алкоголь у Джакарті продається обмежено: його можна знайти у великих супермаркетах, барах і ресторанах міжнародних готелів, але в маленьких крамницях і в мусульманських районах його не продають. Загалом столиця Індонезії — це місто з яскравою культурою, відносно безпечне для туристів і відкрите для довгострокового перебування іноземців за умови правильного оформлення документів.
Часті запитання (FAQ)
Яка столиця Індонезії — Джакарта чи Нусантара?
Станом на 2026 рік чинною столицею Індонезії залишається Джакарта, де працюють президент, парламент і більшість міністерств. Нусантара — це нова столиця, яку будують на Калімантані. Закон про перенесення ухвалений, але фактичний переїзд ще триває і має завершитися до 2045 року.
Чому Індонезія вирішила перенести столицю з Джакарти?
Головні причини — перевантаженість Джакарти, екологічна криза (місто осідає і затоплюється) і нерівномірний розвиток країни. Перенесення столиці покликане знизити навантаження на Яву і стимулювати економіку Східної Індонезії.
Скільки людей живе у Джакарті?
У межах міста Джакарта живе близько 10,5 мільйона осіб, а в усьому агломерації Jabodetabek, яка включає прилеглі міста Богор, Депок, Тангеранг і Бекасі, — понад 34 мільйони. Це одна з найбільших агломерацій у світі.
На якому острові знаходиться Джакарта?
Джакарта стоїть на північно-західному узбережжі острова Ява, у гирлі річки Чіліунг, що впадає у Яванське море. Це найнаселеніший острів Індонезії, на якому живе понад 150 мільйонів осіб.
Чи потрібна українцям віза для поїздки до Індонезії?
Громадянам України не потрібна попередня віза для туристичних поїздок до 30 днів, якщо вони в’їжджають через визначені міжнародні аеропорти, зокрема Soekarno-Hatta у Джакарті. Для довгострокового перебування потрібно оформити вид на проживання через імміграційну службу Індонезії.
Яка офіційна мова в столиці Індонезії?
Офіційна мова — індонезійська (бахаса Індонесія). Вона є державною у всій країні і використовується в урядових установах, освіті та ЗМІ. Англійська поширена в бізнес-центрах і туристичних районах Джакарти, але не скрізь.
Як дістатися з аеропорту Джакарти до центру міста?
З аеропорту Soekarno-Hatta до центру Джакарти можна дістатися кількома способами: потягом Airport Rail Link (KAI) — близько 45 хвилин до станції Gambir, автобусом Damri — 60–90 хвилин, офіційним таксі Bluebird — 45–90 хвилин залежно від трафіку або через агрегатор Grab/Gojek.
Чи безпечно туристу в Джакарті?
Джакарта вважається відносно безпечним містом для туристів, але варто дотримуватися базових правил: не пити воду з-під крана, зберігати документи в сейфі, користуватися офіційними таксі та агрегаторами, уникати дрібних вуличних суперечок. Рівень злочинності тут нижчий, ніж у багатьох європейських столицях, але кишенькові крадіжки трапляються в туристичних районах.
Що таке Нусантара і коли вона стане столицею?
Нусантара — це нова столиця Індонезії, яку будують у провінції Східний Калімантан на острові Калімантан. Будівництво почалося у 2022 році, закон про перенесення підписано у січні 2024 року. За планом, повноцінна робота уряду в Нусантарі має розпочатися до 2045 року — сторіччя незалежності Індонезії.
Яка площа Джакарти і яка площа Нусантари?
Площа Джакарти у межах міських кордонів становить близько 662 км², агломерація Jabodetabek — приблизно 6 400 км². Планова площа Нусантари — близько 2 560 км², з яких значна частина відведена під ліси, сільськогосподарські угіддя та зелені зони. Це більше, ніж територія нинішньої столиці.
Читайте також:
Читайте також
Залишити відповідь